Колекцію фотоапаратів показали в Музеї Осмьоркіна

Автор: Музей О.Осмьоркіна, Кропивницький | 12 липня 2020 15:29 |

    В художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому до Дня фотографа, свята яке відзначають 12 липня не лише в Україні, а й в усьому світі, відкрилася неординарна виставка «Музейна колекція фотоапаратів як історія світлопису людства», експонати якої наочно розповідають про розвиток та становлення фотографії ХХ сторіччя.



    Особливе місце серед унікальних експонатів - понад тридцяти знімальних камер українського та російського виробництва радянської доби, а також фірм німецького, японського та корейського виробництва, займає «3D дісплей ХІХ століття» - стереоскоп.
    Перший стереоскоп  винайшов англійський фізик  Чарльз Вітстон в 1837 році.  Це був дзеркальний  прилад для демонстрації ілюзії об’єму, використовувався в основному в наукових колах. В якості стереопар  слугували малюнки від руки, що дуже ускладнювало  процес, адже не так легко було намалювати дві одинакові картинки під різними кутами. І тільки з появою дагеротипії у 1839 році та розвитком фотографії  стереоскопія  отримує новий поштовх для свого розвитку. Уже в 1849 році відомий англійський вчений Девід  Брюстер вдосконалив стереоскоп, замінивши  дзеркала збільшувальними лінзами, розташованими на відстані 2,5 дюйма одна від одної, тобто на звичайній відстані між очима людини а малюнки - фотографіями. Стереоскоп запускається у серійне виробництво і вже наприкінці 1850-х років тільки в Англії було продано більше мільйона стереоскопів Брюстера. Лондонська фірма з виробництва вищезгаданих приладів  розгорнула рекламну кампанію під гаслом: «Жодного будинку без стереоскопа» та продавала їх дешевше одного долара. Таким чином стереофотографія набуває шаленої  популярності та стає модною розвагою і  невід’ємною частиною салонної культури другої половини XIX століття.  Як писав в 1859 році відомий французький поет Шарль Бодлер: «Незабаром тисячі жадібних очей припадали до отворів стереоскопа, немов до віконець в нескінченність».    
    Стереоскоп, який  зберігається  в фондах  нашого музею представляє собою невелику естетично виготовлену   дерев’яну  скриньку  з двома окулярами та вставленою  всередину конструкцією  у вигляді барабану, що обертається, розрахованого на двадцять п’ять стереопар.  За легендою, прилад був  виписаний із Франції  наприкінці ХІХ ст.   на замовлення однієї з мешканок  нашого міста, перебував у родичів вищезгаданої  єлисаветградської пані майже сто років. В 1990-і  роки її нащадки від’їздили  на  постійне  місце  проживання до однієї з європейських країн і раритетний  прилад  разом  з комплектом  стереофотографій  вирішили  подарувати  рідному місту. Таким чином  стереоскоп  і потрапив  до музейного зібрання.
    Якщо в середині ХІХ ст.  фотографія була прерогативою  столичних міст, то вже   наприкінці  сторіччя майже в кожному повітовому містечку  можна було знайти так звані «фотозаклади», «художні кабінети»,  «фотосалони».
    В нашому місті, тоді Єлисаветграді, а нині Кропивницькому, працювало  більше п’ятнадцяти таких фотозакладів:  І.Бріля, Е.Плетцера, Ф.Кирдановського, братів Шиндель та ін. Особливою популярністю користувалися фото Д.Харлаба.
    В меморіальній експозиції музею представлені рідкісні світлини  із зображенням  батьків Олександра Осмьоркіна та самого художника в дитинстві зі своїм дядьком, художником архітектури Яковом Паученком, зроблених саме у фотосалоні Давида Харлаба. Можливо саме дружні відносини з фотомайстром спонукали Якова Паученка стати архітектором ошатного будинку Давида Харлаба, який нині є однією з яскравих візитівок міста, його зображення можна зустріти на численних фотолистівках так популярних в минулому столітті. Можливо й сам Яків Паученко пробував себе у мистецтві фотографії, адже в музейній скарбниці зберігаються аматорські фото з зображеннями інтер’єрів будинку та маленького Сашка Осмьоркіна.
    А апаратом, яким робилися ці знімки, могла бути, наприклад, фотокамера «Compur» початку 1910-х років, презентована на нинішній виставці, і яка викликала неабияку зацікавленість у фотографів, які були присутніми на відкритті експозиції. А голова обласної організації Національної Спілки фотохудожників України Олег Шрамко продемонстрував широкому загалу як працює ця камера, розповівши, що «Compur» - це тип центральних фотозатворів, розроблений німецьким інженером Фрідрихом Декелем на основі конструкції затвору «Compound», що вироблявся з 1908 року.
    Окрім цієї камери на виставці представлено ще декілька апаратів оригінального німецького виробництва зокрема «Solida», що вироблявся з 1933 року фірмою «Welta», заснованою 1914 року Вальтером Вауріхом та Теодором Вебером під назвою Weeka-Kamera-Werk в місті Фрайталь біля Дрезден, та та існувала під брендом «Welta» до 1955 року.
    Не менш цікавим є фотоапарат фірми «Meyer-Optik» 1970 року виробництва. «Meyer-Optik» - одне з найстаріших виробників фотооптики в Німеччині. Засноване оптиком  Хуго Мейером 1896 року в місті Гьорлиць, воно проіснувало до 1991, але й нині об’єктиви «Meyer-Optik Görlitz» користуються великою популярністю у фотографів, які захоплюються зйомкою на об’єктивах з ручним налаштуванням і цінуються за стабільну якість збірки і високі показники з контрастності і кольоропередачі.
    Взагалі вплив німецьких інженерних розробок на розвиток фотоапаратури та оптики ХХ сторіччя, на мою думку, є неперевершеним. Популярність перших моделей «Leica» була настільки велика, що основні елементи конструкції стали використовуватися більшістю виробників фототехніки. В Японії випуск аналогічних фотоапаратів «Kwanon» був розпочатий в 1934 році компанією «Seiki-Kogaku Kenkyusho», пізніше перейменованої в «Canon». Але в 1936 году, технічні рішення «Leica» були запатентовані в Японії, що зробило неможливим копіювання їхньої продукції на цій території до кінця Другої світової війни. До речі, на виставці експонується досить рідкісний фотоапарат 1980-х років японського виробництва «Yаshica-mаt» - двохоб’єктивний середньоформатний з комплектом змінної оптики.
    Особливу зацікавленість німецька оптика викликала в СРСР. Так у 1934 році  Харківськими виробничими майстернями Першої трудової колони ім. Ф.Е.Дзержинського було випущено фотоапарат «ФЭД» (Фелікс Едмундович Дзержинський), який був копією апарату «Leica І». В подальшому родина «ФЕДів» склала понад двадцять моделей, переважна більшість яких були переробленими з німецьких аналогів.
    Особливого поширення така практика набула після закінчення Другої світової війни, з якої СРСР разом із західними союзниками вийшла переможцем та отримала репарації, в тому числі й заводи Карла Цельса в Йєні та Щецені і компанії «Zeiss Ikon», яка до війни випускала фотоапарати «Contax II» та «Contax III», що складали серйозну конкуренцію «Leica», а всі німецькі патенти були анульовані, що дозволило вільно використовувати їхні інженерні розробки в світі. Так з’явилися популярні серед радянських фотомайстрів фотоапарати виробництва Київського заводу «Арсенал» сімейства «Киев». На виставці представлені далекомірний «Киев», середньоформатний дзеркальний «Салют» та «Киев-10», який був першим в країні, що мав пристрій автоматичного налаштування експозиції на оригінальний віяльний затвор.
    Така ж історія супроводжувала і фотоінженерних радянських виробників, що тепер на території нинішньої Російської Федерації. Ленінградське оптико-механічне об’єднання в 1930 році випустило масовий фотоапарат «Фотокор-1», а вже після війни у 1946-му почало виробляти простий середньоформатний дзеркальний двохоб’єктивний фотоапарат «Комсомолець», подальшим розвитком якого стали фотоапарати «Любитель», саме «Любитель-2» і прикрашає музейну колекцію. Заводом у 1950-і роки було освоєно виробництво фотоапаратів «Смена», «Ленинград», «Спутник». Всі вони представляються на виставці, в тому числі й далекомірний п’ятипрограмний автомат «Сокол», який випускався з 1966 року.
    Популярним у свій час був і малоформатний фотоапарат «Зоркий», виробництво якого розпочалося ще в 1948 році на німецькій технічній базі, але з часом, коли пальму першості на ринку фотопродукції перебрала Японія, змістився і вектор запозичень. Наприклад, фотоапарат «Зоркий-5» є копією японського «Auto 35V». Взагалі від 1960-х років в радянських магазинах можна було знайти копії японских «Ricoh», «Olympus», «Konica» та «Minolta».
    Нова ера популярної фотографії 1990-х представлена на виставці відомими фотоапаратами моментальної фотографії «Polaroid» виробництва спільного підприємства США і СРСР, згодом Росії, «Светозор» (Москва) та Японії, а також приладом «Wizen SM 111 F 3,5» корейського виробництва, який в народі отримав назву «мильниця».
    Доповнює експозицію виставки література з фототехніки та фотомистецтва, починаючи з 1960-х рр. і до сьогодення  - книги, фахові журнали «Советское фото», «Світло й тінь», «Photographer» та фотоальбоми, серед яких є і ті, що презентують фотосалони старого Єлисаветграду та доробки сучасних кропивницьких фотомайстрів.  
    Приємно відзначити, що на відкриття виставки завітали фотокореспонденти майже всіх місцевих ЗМІ. Захоплено, з цікавістю, а головне фахово оглядали вони представлені фотокамери і з задоволенням фіксували музейний фотовернісаж. Загалом відкриття виставки пройшло у жвавих розмовах та дискусіях. Зокрема, відомі фотографи – фотокореспонденти газет  «Вечірня газета» Олександр Шулешко та «Кіровоградської  правди» заслужений журналіст України Ігор Демчук ділилися своїм досвідом та історіями про роботу в епоху фотоплівки. А директор музею Віта Чернова, вітаючи фотографів з їхнім професійним святом, висловила ідею про проведення в наступному році мистецької акції «Лабораторія фотографа», в рамках якої можна було б наочно продемонструвати таємничий процес створення фотографії. Ця креативна ідея була підтримана всіма учасниками відкриття виставки «Музейна колекція фотоапаратів як історія світлопису людства» та викликала помітний ентузіазм, багато хто пообіцяв надати допомогу, передавши до колекції музею спеціальну фотоапаратуру.

Андрій Надєждін
провідний науковий співробітник
художньо-меморіального
музею О.О.Осмьоркіна

 
 
 
 
Експозиція виставки «Музейна колекція фотоапаратів
як історія світлопису людства» до Дня фотографа
 
 
 
Фото з архіву Олександра Осмьоркіна, виконані
фотографом Давидом Харлабом
Єлисаветград, 1900-і
 
Емблема фотоательє Давида Харлаба
Єлисаветград, 1900-і
 
Олександр Осмьоркін в кабінеті свого дядька
архітектора Якова Паученка
Єлисаветград, 1910-і
 
Яків Паученко. Ескіз архітектурного проекту будинку
Відділення міжнародного кредитного банку
в Єлисаветграді («Будинок Харлаба»)
1910
 
«Будинок Харлаба». Пам’ятка історії, містобудування
та архітектури 1910 р. - Відділення міжнародного кредитного
банку в Єлисаветграді на вул. Леніна в м. Кіровограді
(нині вул. Дворцова, м. Кропивницький).
Архітектор Я.В.Паученко
1960
Фото Я.Поволоцького
 
Стереоскоп і комплект стереопар з музейної колекції
 
 
Голова Кіровоградської обласної організації Національної
Спілки фотохудожників України Олег Шрамко демонструє
як працює фотокамера «Compur»
виробництва Німеччини початку 1910-х років
 
Фотокореспонденти газет «Вечірня газета» Олександр Шулешко
та «Кіровоградської правди» заслужений журналіст
України Ігор Демчук знайомляться з виставкою
 
 
 
 
 
 
 
 
Під час відкриття виставки «Музейна колекція фотоапаратів
як історія світлопису людства» до Дня фотографа
 

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Грудень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Листопад | Січень