ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ З ФОНДІВ МУЗЕЮ НА ДНІПРІ

Автор: Дмитро | 02 вересня 2019 13:00 |

Центральний елемент української торгівельно-візницької культури, головний транспорт до появи залізниці (друга половина ХІХ ст.).


За музейною легендою, віз, що зараз експонується у залі № 2 ДНІМ, був придбаний Д. І. Яворницьким на початку ХХ ст. за цілі 100 карбованців на ярмарку у Верходніпровську. На той час це досить значна сума.

Основним матеріалом для його вироблення було древо. Хоча наявні і окремі металеві деталі. Розмір возу: 255 х 190 см. h – 140 см.

Виникнення чумацтва пов’язаного з соляною торгівлею. Українська дослідниця Світлана Проскурова веде його ґенезу, ще з доби Середньовіччя .

На ранньосередньовічне походження вказують архаїчність конструкції чумацького воза. Будуючи його, майстри максимально уникали використання металевих деталей. Окрім того відсутні західноєвропейські чи тюркські впливи на етимологію термінів, що стосуються будови воза; використання в традиційних осередках чумацтва одних і тих же порід дерев для виготовлення одних і тих же деталей воза; спільність комплексів господарського інвентарю в різних осередках чумацтва (по меншій мірі, протягом ХVІІІ–ХІХ сторіччя); використання в якості тяглової сили виключно волів, що було ознакою стародавньої хліборобської цивілізації (на відміну від кочової, основною тягловою силою якої був кінь). На формування традиційних комплексів одягу, харчування та житла чумаків значний вплив справила матеріальна культура козацтва.

Саме період козацтва стає переломним для розвитку чумацтва, оскільки відбувається значне пожвавлення торгівлі між різними регіонами України, розширюються економічні зв’язки з Польщею та Кримом. Запорозькі козаки захищали чумаків і брали безпосередню участь у чумакуванні.

Чумацькі вози відрізнялися від звичайної селянської «мажі», бо вони спеціально облаштовувались таким чином, щоб можна було перевозити сипучі вантажі. Ящик для перевезень був викладений дошками, а по верх дощок накладали тканину, для більшого захисту вантажу. Запрягали воза двома або чотирма волами. 

Також такі вози використовувались як чумаками, так і козаками, як пересувні табори під час військових походів. У разі небезпеки нападу ворога, вози збиралися разом у стіну, колеса скріплювались ланцюгами, із-за такої стіни було зручно захищатись від нападників. На возі також встановлювались гармати, фальконети та пищалі.

А ось з ХІХ ст. ситуація кардинально змінюється. Вона характеризувалася такими несприятливими факторами як протекціоністською політикою російського уряду стосовно власного купецтва, переорієнтацією української торгівлі з європейських на російські ринки шляхом запровадження значних митних тарифів. Одночасно з концентрацією торговельного капіталу відбувалася трансформація чумаків із самостійних господарів-власників на перевізників чужого товару.

Зовсім оригінального характеру набула духовна культура чумаків. Їх демонологія, ритуали, обряди, звичаї мають значні відмінності від загальноукраїнської. Зокрема, вони наділяли надприродною силою таких тварин, як – воли та півні.

Чумацтво – це цілісне явище, етносоціальний феномен, породжений географічними, економічними, історичними умовами, ментальності українського народду, відігравши значну роль у націотворчих процесах.

3D модель возу: ТУТ

Автор: Павленко С.С., співробітник ДНІМ.

Література:

1. Проскурова Світлана Володимирівна. Чумацтво як українське соціокультурне явище: Дис... канд. іст. наук: 09.00.12 / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. - К., 2001. - 194 арк.

2. Чумацький віз. http://www.museum.dp.ua/object_2-8.html

Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень